Що у тебе спільного з техлідом Google та Альбертом Ейнштейном? Можливо, синдром самозванця? Розповідаємо, як він виглядає, чим небезпечний для світчерів та чи можна обернути його собі на користь.
Синдром самозванця (impostor syndrome) – це психологічне явище, при якому людина не здатна приписати свої досягнення власним якостям, здібностям і зусиллям. Простіше кажучи, це коли ти крутий спеціаліст, але досі думаєш, що твоїх знань вистачить тільки щоб ксерити доки.
7 з 10 людей відчували це в певний момент життя
Синдром самозванця уражає всіх: студентів, лікарів, художників, відомих акторів та навіть мільярдерів.
Науковці та психологи борються з цим синдромом з 70-х років. Але є альтернативний варіант: вивчити його механіку та заставити працювати на себе.
Важливо: хоча його і називають синдромом, насправді це не клінічний стан і не психологічний розлад.
Якщо 70% людей це відчувають, я теж можу бути одним із них?
Чекліст самозванця допоможе розібратись у цьому питанні. Рахуй пункти, на які відповідаєш «так».
- Невпевнений в собі.
- Схильний до перфекціонізму.
- Боюсь не виправдати очікування.
- Боюсь, що мої недосконалості помітять.
- Кілька разів перевіряю роботу, бо боюся помилок.
- Надмірно готуюсь або прокрастиную до дедлайну.
- Оточуючі оцінюють мене вище, ніж я сам.
- Пояснюю свій успіх зовнішніми факторами.
- Не вмію приймати похвалу.
Якщо відмітив п’ять пунктів і більше, продовжуй читати далі. Там про тебе. 😅
Люди, які страждають синдромом самозванця, не однакові
Експертка із цього питання – докторка Валері Янг – характеризувала 5 різних типів. Подумай, який тип найкраще описує саме тебе.
Експерт не заспокоїться, доки не знатиме все про предмет. Може витратити на експертизу стільки часу, що його не вистачить на виконання проєкту.
Перфекціоніст часто відчуває тривогу та занепокоєння. Ставить перед собою недосяжні цілі й ніколи не буває на 100% задоволений результатом.
Соліст завжди намагається все зробити сам. Боїться попросити допомоги, бо інші «виявлять» його некомпетентність.
Супергерой досягає успіху завдяки надзусиллям і ненормованій роботі. Він сильніше за інших схильний до вигорання.
Геній в дитинстві легко досягав успіхів, а в дорослому віці не отримує результату так легко. Вважає це наслідком власної некомпетентності.
Cамозванець – найбільший ворог світчера та джуна
Існує великий ризик підхопити його в момент світчінгу або на початку кар’єри в IT. Бо найбільшу насолоду синдром отримує від твоїх сумнівів та наелектризованого тривогою повітря в кабінеті рекрутера.
Якщо проґавиш його появу на цьому етапі, самозванець ще довго буде критикувати твої проєкти. Тому так важливо якомога раніше розпізнати його і побороти (або полюбити).
Як побороти:
- Пропиши всі свої успіхи. Не поспішай і пригадай 20 пунктів. Запитай себе про кожен з них: це я зробив чи мені просто пощастило?
- Нотуй маленькі досягнення. Роби це наприкінці кожного дня і помітиш, що їх насправді багато. Наприкінці року такий журнал стане крутим інструментом у боротьбі з невпевненістю.
- Поговори з близькими чи колегами. Люди, які діляться переживаннями, мають більше шансів подолати неприємні внутрішні цькування.
- Хвали себе! Наступного разу, коли завершиш проєкт чи пройдеш співбесіду, влаштуй собі справжнє свято.
Як полюбити:
- На потужній енергії самозванця можна братися за амбітні проєкти. Пригадай хоча б Стіва Джобса з його стратегією «Fake it till you make it».
- Використовуй собі на користь той факт, що синдром постійно спонукає навчатися нового та підвищувати кваліфікацію.
- Наступного разу, коли відчуєш синдром самозванця, щиро привітай себе: в цей момент ти виходиш із зони комфорту та рухаєшся вперед.
- Додай трохи гумору. Уяви свого внутрішнього самозванця – може це «Вовк з Волл-стріт» або герой фільму «Впіймай мене, якщо зможеш»?
І пам’ятай: самозванець не приходить туди, де немає успіхів. Тому ти точно на вірному шляху!
